Цільове дресирування папуг

Для тих із вас, хто, можливо, не знайомий із цільовим дресируванням, це справді чудова техніка приручення і дресирування птахів, особливо якщо вони схильні кусатись. Це дає їм щось вкусити в процесі тренувань, але водночас вони не кусають вас, бо це техніка hands off, тобто без торкання папуги руками. Такая взаємодія допомагає вам з папужкою перебувати у спокійнішому стані, коли пташку ніхто не торкається руками, а вас ніхто не кусає за пальці.

Для папуги є природнім дослідження навколишнього світу дзьобом, так само, я для собаки – носом. Тож перший рух папужки в бік нового предмету – це спробувати його на дзьоб, а що воно таке?

Перше, чому ви маєте навчити папугу – клікерної готовності. По-перше, ви маєте навчити папугу цього причиново-наслідкового зв'язку: коли ти чуєш звук клікера, далі обов'язково слідує частування. Ви просто знаходитесь поряд з папугою, натискаєте кнопку клікера і одразу після цього просуваєте папузі частування. Вже через кілька таких рухів ви вже побачите мову тіла пташки: ви натискаєте кнопку клікера і папуга вже починає дивитись і тягнутись в бік вашої руки, яка давала частування. Це і є клікерна готовність. Коли ви побачили, що папуга утворив цей зв'язок, можна переходити до дотику.

Якщо ваш папуга лякається звуку клікера, ось деякі поради, як можна цьому зарадити:

• покладіть клікер в кишеню і натискайте кнопку просто через кишеню, щоб приглушити звук;
• клікери бувають різної гучності, поекспериментуйте з різними видами, щоб знайти найкращий варіант для вашого птаха;
• існують клікери з регулюванням гучності;

замість звуку клікера вимовляйте самостійно короткий швидкий звук, наприклад «є», «так», «оп», або це може бути клацання пальцями, чи клацаючий звук язиком або короткий свист тощо.

Ось прості предмети, які знадобляться вам для практики цільового дресирування:
Дотик – паличка-вказівка, кінчика якої торкатиметься папуга.
Клік – клікер, що використовується у дресируванні тварин.
Підкріплення – частування, яке ви використовуватимете в якості позитивного підкріплення.

Як це працює?

Крок 1 — Дотик
Папуга торкається дзьобом вказівки

Крок 2 — Клік
Папуга чує швидкий звук клікера в момент дотику

Крок 3 — Підкріплення
Папуга отримує частування

Одна тренувальна сесія триває приблизно 2-3, максимум 5 хвилин. Цього достатньо. Не слід тренувати довше, адже це призводить до надмірного ментального навантаження і врешті решт папуга починає сприймати дресирування як щось негативне, що кожного разу виснажує його.

Навіть якщо ваш папуга здатен витримувати до 15 хвилин безперервного тренування, це втома має накопичувальний характер. Ви можете навіть ставити собі таймер, який через 5 хвилин нагадає вам, що слід зробити перерву. Можливо вас здивувало те, скільки мало часу це займає на відміну від частих порад сидіти годинами з птахом на долоні, але цей метод передбачає кластерні тренування – часто і по-троху. Це залишає папугу в тонусі і зберігає його бажання повернутись до дресирування знову наступного разу. Навіть якщо ви бачите, як добре пташка опановує нову навичку, зупиніть себе і поверніться до дресирування трохи згодом.

Помітивши, що папуга опанував першу навичку, не поспішайте переходити до іншої. Повторюйте звичне тренування ще пару днів, щоб ви впевнились, що папуга вже спокійно і розслаблено приймає ваші дресирувальні сесії. Тільки після цього переходьте до нової навички. Таким чином ви поступово створюєте фундамент відносин з вашим птахом, що базується на довірі і спокійній взаємодії.

Тож, навчити папужку дзьобати кінчик палички-вказівки – це одна з основ дресирування птаха і це слугуватиме допомогою в багатьох аспектах. Наприклад, так можна навчити папугу перейти з точки А в точку Б, де точка Б – ціль. Це означає, що таким чином ви можете повернути папугу до клітки, не використовуючи жодних жорстких методів, на кшталт накидання на пташку рушника, хапання за вимкненим світлом або інші методи, що підривають довіру птаха до вас. Ви можете спокійно вивести пташку з клітки і повернути до клітки, знову ж таки, без допомоги рук. Тож це насправді чудова техніка, яка мені дуже подобається і, як я сподіваюсь, сподобається і вам.

Таке сенсорне дресирування дозволяє вам ближче пізнати свого папугу, так само, як і папуга пізнає вас в цьому процесі в доброму безпечному середовищі. Ви вивчаєте мову тіла папуги, а він – вашу. І водночас птах отримує позитивне підкріплення, тож це дійсно дуже дієва і захоплююча методика тренування.

Якщо папуга боїться повернутись в клітку або зайти в переноску, можна використовувати для цього цільове дресирування, в якому папуга впевнений, бо знає, що слідувати за паличкою – це безпечно і навіть смачно. Ведіть його дотиком поступово до клітки і врешті так, щоб папузі довелось зайти в клітку, аби торкнутись вказівки. Коли він отримує за це частування вже всередині клітки, закрийте її дверцята і продовжте дресирування ще трошки вже всередині клітки, щоб у папуги не лишилось негативної асоціації з поверненням в клітку.

Якщо ваш папуга залетів кудись високо, ви так само за допомогою навичок цільового дресирування можете поступово допомогти папузі спуститись. Вкажіть вказівкою на місце трохи нижче. Папуга перелітаю на нього, отримує підкріплення. Наступний крок – ще нижче, і ще, і ще. Так, крок за кроком, можна «зняти» папужку навіть з найвищої шафи і, знов таки, без застосування рук.

Час від часу папужку необхідно зважувати, щоб впевнитись, що в умовах невисокої рухливості, на відміну від природніх умов, пташка не почала набирати зайву вагу. Так само, поставте стенд-присаду на кухонні ваги а покажіть пташці вказівкою, куди їй треба застрибнути. Ніякого насилля і замкнених коробок.

Оскільки техніка цільового дресирування виключає застосування рук (прямого дотику до папуги), ви стаєте більш спокійними, врівноваженими і зібраними, використовуючи цю техніку. Таким чином, якщо в приміщенні, де ви займаєтесь з пташкою, з'являється ще хтось, на кого ви можете відволікатись, перемовляючись, папуга починає сприймати інших людей так семо безпечними, як і вас.

Оскільки ніхто не хапаю папугу руками, а взаємодіє з ним лише через вказівку і частування, інші люди так само можуть взаємодіяти з пташкою, розширюючи соціальне коло взаємодії. Це чудова практика, де папуга стає улюбленцем кожного члена вашої сім'ї і кожен може взаємодіяти з ним. Це допомагає папузі ставати більш товариським і менш сприйнятливим до інших людей. Тож це дійсно гарний спосіб соціалізувати птаха.

Окрім того, що ви приручаєте папугу за допомогою цільового дресирування, ви можете можете поступово навчати його інших команд, таких, як «Оберт!», «До мене!» і різноманітні інших більш складних і веселих трюків.

Це так само чудовий спосіб перевірити настрій папуги – чи хоче він зараз дресируватись, чи він зайнятий, або сонний. Це, так би мовити, дії на «розігрів», щоб зрозуміти, чи готова пташка до тренувальної сесії прямо зараз, чи треба спробувати трохи пізніше. Якщо папуга з ентузіазмом дзьобає вказівку, можна продовжити сесію дресирування. Якщо птах неохоче слідує за вказівкою, або зовсім відвертається, то зараз не час, спробуйте іншим разом.

Ще один спосіб приручення лякливих папуг – використовувати приманку, щоб папуга тягнувся не до палички-вказівки, а безпосередньо до смаколика, якого ви використовуєте в якості позитивного підкріплення. Але намагайтесь якомога швидше перейти від нього до цільового дресирування дотиком до вказівки, тому що слідування за ласощами нічого пташку не вчить, та може слугувати помічником на самому початку, щоб зменшити її страх перед вами.

Важливо, щоб папужка зрозумів цей причиново-наслідковий зв'язок: він чує і бачить команду, виконує її і отримує за це винагороду. Як до цього перейти? Однією рукою протягніть до папуги вказівку, а іншою тримайте смаколик близько поруч з її кінчиком, так, щоб, коли папуга тягнувся до смаколика, він водночас доторкнувся дзьобиком кінчика вказівки і цей момент отримав частування. Так ви поступово будете спочатку протягувати вказівку, потім частування, поки пташик не втямить, як воно працює: дотик до палички приносить смачне й цікаве задоволення.

Те, що ви можете змінити в техніці цільового дресирування для агресивно налаштованих папуг – це тримати ціль подалі. Можна використовувати довшу вказівку, або тримати трохи подалі від папуги, щоб він тягнувся за нею.

Ви маєте звернути увагу на те, щоб папуга тільки торкнувся дзьобом кінчика вказівки, а не схопив його агресивним рухом. Цю техніку ще називають «дресирування дотиком», що й говорить про те, що до вказівка пташка має лише доторкнутись, а не агресивно вкусити її.

Іноді вказівку можна тримати достатньо далеко, щоб птах торкнувся неї лише язиком. У випадку з агресивними папугами працює правило «чим довше, тим краще», жодних різких укусів. Ви тримаєте вказівку достатньо далеко і повільно приближаєте її до папуги на таку відстань, де, як ви бачите, він може ледь дотягнутись. Найменший дотик до кінчика вказівки і все, прибрали її, дали частування. Якщо ласощі папуга так само хапає агресивно, давайте їх за тим самим принципом, починаючи з деякої відстані, щоб він був вимушений тягнутись за частуванням. Це ідеальний спосіб працювати з агресивними птахами.

Окрім того, ви можете обрати вказівку, до якої такий папуг найменш агресивний: дерев'яна чи металева паличка, довша чи коротша, з гострим кінчиком чи з кулькою на кінці тощо. Але якщо ви бачите, що ваш папуга агресивно реагує на будь-що, що ви тримаєте в руці, є сенс взагалі змінити ціль. Є папуги, які мають травматичний досвід з палками, тож можна спробувати інший предмет, наприклад м'ячик, іграшку чи інше. Просто використовуйте будь-який предмет, на який папуга краще реагує.